Місце видання: Прага
Рік видання: 1938
Кількість сторінок: 550 с.
Панькевич Іван Артемович (1887–1958) – видатний український мовознавець, фольклорист, мистецтвознавець, літературознавець, етнограф.
З Вікіпедії: "На основі зібраного з 300 сіл діалектного матеріалу вчений видав монографію «Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей» (Прага, 1938), в якій подав вичерпний опис фонетичних і морфологічних явищ. До праці також додано зразки мови із 109 сіл (народні пісні, казки, оповіді, легенди, перекази, звичаї).
Монографія характеризується: описом усієї фонетичної і словозмінної системи; широким застосуванням порівняльно-історичного методу, із застосуванням прикладів із писемних пам'яток; виразним лінгвогеографічним спрямуванням.
І.Панькевич склав 5 карт, які демонстрували межі поширення характерних фонетичних і морфонологічних рис, якими відрізняються виділені групи говірок (долішньо-марамороський, ужанський, шариський, лемківський, бойківський, гуцульський говори). Наукове значення має обґрунтування І.Панькевичем висновку, що ці групи належать до українського говіркового масиву. А лінгвогеографічні спостереження Панькевича і висновки вченого стали підґрунтям для майбутніх лінгвістичних атласів Й.Дзендзелівського, В.Латти, З.Ганудель". ... Читати далі »

Місце видання: Пряшів
Рік видання: 1970
Кількість сторінок: 222 с.
Подаються зразки ділової і літературної мови словацьких українців 17-18 ст. та витяги із метрик та грамот померлих, з яких можна черпати відомості про давні імена українського населення на Словаччині, та записи на різних інших предметах. Сюди входять і епіграфічні матеріали із сусідніх українських областей і міст - з Польщі, Мадьярщини, Закарпатської області, Західної України та Румунії, бо вони служать для ліпшого освітлення історії українських закарпатських говорів. ... Читати далі »

Місце видання: Москва
Видавництво: Издательство АН СССР
Рік видання: 1958
Кількість сторінок: 164–199 с. (Статья в сборнике: Славянская филология. Т. 2 / IV Международный съезд славистов)
Іван Панькевич (1887-1958) - видатний український мовознавець і етнограф. Справжня його стаття має на меті пояснити походження українських лемківських говірок (на північ від Карпат) в історичному аспекті на підставі невеликої кількості лемківських пам'ятників мови і літератури XVI-XVIII ст. Автор дає огляд попередніх і сучасних досліджень в походженні лемківських говірок. Він пов'язує походження лемківських говірок з впливом польської мови на Прикордонні українські говірки Галицько-Волинського князівства (пізніше Перемишльської і Саноцкой земель), звідки в XIV столітті рушила українське населення на південний захід, щоб занять нові лісові простору для майбутнього скотарських господарства і створити населений пункти на підставі так званого Валаського права. До цього висновку привели автора майже однакові фонетичні та морфологічні явища, які спостерігаються в лемківських і присянських говорах. Зародилися в присянській області деякі явища польського походження заглибилися і розширилися з плином часу, коли виник український клин між польськими і словацький говорами в Нижніх Карпатах. Автор доходить висновку, що формування типового лемківського діалекту відбулося протягом XVI століття і що в основному лемківський діалект в кінці XVI століття вже склався. ... Читати далі »

Автори: Панцьо С. Є., Свистун Н. О.
Місце видання: Тернопіль
Видавництво: Редакційно видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка
Рік видання: 2009
Кількість сторінок: 158 с.
... Читати далі »