«Згуба» Панаса Мирного — соціально-побутова п’єса, присвячена традиційній для автора темі нелегкої долі жінки. ... Читати далі »

«Перемудрив» Панаса Мирного – п’єса, у якій простежуються риси західноєвропейської комедії. Вона присвячена проблемі свободи особистості в суспільстві, на перший план тут виходять не побутові конфлікти між людьми, а конфлікти ідей. ... Читати далі »

Місце видання: Львів
Видавництво: Друкарня Ставропигійського університету
Рік видання: 1896
Кількість сторінок: 104 с.
Вперше ця п'єса була опублікована під назвою "Кого зненавидять боги..." — початок латинської приказки, що має закінчення "того зроблять вчителем". Актуальна як на той час назва: чи можна уявити собі більш тернистий за вчительський шлях?..
Законом 1868 року Австро-Угорської імперії передбачався перехід шкіл з підлеглості церковним властям до світських шкільних органів. Для керівництва початковими, середніми і професійними школами була створена Крайова Шкільна Рада, пізніше — повітові та місцеві шкільні ради, а членами останніх у Галичині призначалися представники української інтелігенції, польської буржуазії та поміщики. Таким "посередникам" між селянами та їх грошима, призначеними на будівництво школи часто було вигідно, аби остання не працювала: "...В матеріальному відношенні школи ледве животіли. Позбавлені урядової допомоги, вони лягали додатковим тягарем на плечі і так вже переобтяженого непосильними податками народу. В цьому, безперечно, крився хитрий та підступний задум — панівна верхівка намагалася зробити школу — а отже і освіту взагалі — ненависною для народу". ... Читати далі »

Ще восени 1886 року Франко написав трагікомедію «з життя підгірського народу» в трьох діях «Рябина», але за життя письменника її так і не надрукувано. Через сім років (1893) він зробив другу її редакцію, сподіваючись поставити на сцені: розширив п'єсу до 4-х дій (доти було три), змінив прізвища окремих персонажів, пом'якшив надто «крамольні» з погляду цензури місця. Проте в театральному сезоні «Руської бесіди» вона з'явилася тільки після втручання у текст цензорів. Очевидно, Франко занадто прозоро натякав на недоліки тогочасної системи влади у сюжетному конфлікті між урядниками та сільською громадою (війт Рябина, якого обрала громада, прагне нажитися за її кошт, проте люди змушують його зректися посади і віддати незаконно забрану землю). ... Читати далі »

Місце видання: Харків
Видавництво: Рух
Рік видання: 1924
Кількість сторінок: 32 с.
«Майстер Чирняк» Івана Франка — сатирична комедія, головний герой якої стає об’єктом осміяння. П’єса була написана не пізніше 1894 року (зберігся уривок твору та дозвіл на постановку комедії, датований 1894 роком), прем’єра вистави відбулась у грудні 1896 року в місті Калуші, а текст комедії вперше було опубліковано у 1902 році. Автор зобразив не лише неминучу перемогу великих фабрик над ремісничими лавками та майстернями, а й показав конфлікт між батьками та дітьми, старими та більш прогресивними поглядами. ... Читати далі »

Захоплююча смішна казка видатного українського письменника Івана Яковича Франка подарує дітям незабутню мандрівку до екзотичного Багдада, овіє чаром Сходу й захопить у вир неймовірних пригод Абу-Касима – володаря диво-капців, через які він утратив багатство і спокій, а по смерті був визнаний турецьким святим. ... Читати далі »

Місце видання: Київ
Видавництво: Дніпро
Рік видання: 1988
Кількість сторінок: 1991 с.
Усмішки, фейлетони, гуморески 1919—1956 років найбільшого гумориста України, автора найсмішнішого журналу Перець. Різноманітні за тематикою, твори видатного українського сатирика й гумориста в переважній більшості актуальні й сьогодні, бо в ім'я торжества добра й справедливості таврують зло в будь-яких його проявах. ... Читати далі »

Місце видання першоджерела: Санкт-Петербург
Місце видання з ілюстраціями: Київ
Видавництво з ілюстраціями: Дніпро
Рік видання першоджерела: 1798
Рік видання з ілюстраціями: 1968
Іван Котляревський – легендарна постать в українській культурі. Його поема “Енеїда” – перший твір, написаний літературною українською мовою. Цю книгу справедливо вважають енциклопедією українського народу – ментальність українців і дотепний гумор проходять червоною ниткою крізь весь сюжет.
В основі поеми лежить сюжет, описаний в однойменній книзі Вергілія, проте український письменник додав кілька авторських деталей та скоротив цю історію – замість дванадцяти частин оригінала у нього вийшло шість. Іван Котляревський представляє відважних троянців в образі українських козаків з їхнім образом життя, відчайдушним характером та любов’ю до бенкетів. Загалом атмосфера твору “Енеїда” розкриває побут українського суспільства XVIII століття.
Ця легендарна поема створена в бурлескному стилі, що є одним із прийомів комічності. Письменник не протиставляє давньогрецьких богів земним людям, а навпаки зближує їх. Так як і козаки, Зевс, Юнона, Венера, Нептун та інші “охоронці порядку” пиячать та сваряться й навіть влаштовують бійки. Ця сюжетна особливість твору робить його актуальним і на сьогоднішній день, якщо зіставити жителів Олімпу з теперішньою владою. ... Читати далі »

Рік видання першоджерела: 1841
Финтик залицяється до Тетяни, але вона чітко дає зрозуміти, що її це не цікавить. У цей момент чоловік Тетяни повертається з відрядження. Вона каже Финтикові ховатися на піч, сама йде зустрічати чоловіка. Несподівано приходить солдат, на підпитку. Він хитрощами починає кепкувати над господарями й обманює їх, ніби він здатен на чудеса. ... Читати далі »

Рік видання першоджерела: 1878
У повісті класика української літератури Івана Нечуя-Левицького (1838–1918) показано, як приватновласницькі інстинкти, індивідуалістична психологія призводять людину до морального зубожіння. За визначенням І. Франка, цей твір «з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».
У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Про популярність повісті свідчить велика кількість її перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. ... Читати далі »