Рік видання першоджерела: 1878
У повісті класика української літератури Івана Нечуя-Левицького (1838–1918) показано, як приватновласницькі інстинкти, індивідуалістична психологія призводять людину до морального зубожіння. За визначенням І. Франка, цей твір «з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».
У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Про популярність повісті свідчить велика кількість її перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою.