Журнал Перець №7 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Журнал Перець №6 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Журнал Перець №5 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Журнал Перець №4 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Журнал Перець №3 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Журнал Перець №2 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Журнал Перець №1 1930
Український гумористичний журнал
...
Читати далі »
|
Представлена п’єса із підзаголовком «комедійка», написана українським письменником, громадським діячем, журналістом і редактором Миколою Гуровичем Кулішем (1892–1937), сатирично зображує радянський партійний апарат тогочасної України.
Задля підготовки до ювілею, радянськими партійними функціонерами розпочинаються активні пошуки могили революційного героя й вчителя Хулія Хурини задля його подальшого ушанування. Всі заходи було спрямовано на пошуки гіпотетичної могили, якої могло й не бути та, що найважливіше для самих розшукувачів, не повинно було бути взагалі. Але втім, наперекір здоровому глузду, пошук все одно відбувався.
П’єса побачила світ у 1926 році, майже одразу була заборонена і стала причиною подальшої опали письменника.
...
Читати далі »
|
Проблема колишнього чиновника Саватія Гуски - це його сім неодружених доньок. Як їх видати заміж? Часткове вирішення проблеми він вбачає в студентові з Києва, нежонатому парубкові П’єрі Кирпатенку. Але як одного парубка поділити на семеро доньок?.. А ще, як порозумітися з ненависними більшовиками?.. Хто підкаже?.. Хто допоможе?… І добрі порадники знайшлися.
...
Читати далі »
|
У комедії “Мина Мазайло” письменник у легкій пародійній формі на тлі чвар однієї родини зумів показати всі підводні камені тогочасної українізації, змусивши глядача сміятися і замислюватися водночас.
Представлена п’єса Миколи Куліша, закінчена у грудні 1928 року, із успіхом йшла на сцені, але у 1930 році була заборонена. Автор, викриваючи політику українізації у 1920-х роках, передав колорит й суперечності епохи. Комедія, насичена дотепними, пародійними сценами, відрізняється оригінальним сюжетом та презентує живу мову, що відбиває специфіку духовних цінностей основних персонажів.
За визначенням автора п'єса є сатиричною комедією, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому — трагікомедія. Тема твору — «Міщанство і українізація». Ідея твору полягає у тому, що засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні явища примусової українізації наприкінці 20-х років XX ст., висміює носіїв українського та російського шовінізмів. Водночас, побіжно висміюється і мрійництво, відірваність від життя та невміння робити правильний вибір українських націоналістів.
В основу твору покладено анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» з Н-ської вулиці Холодної Гори Мина Мазайло вирішив змінити своє прізвище, у якому вбачив причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше — російське Мазєнін. Але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень глобальної проблеми.
...
Читати далі »
|
|