Автор: Є. Плетенецький
Місце видання: Київ
Рік видання першоджерела: 1619
Кількість сторінок: 1065 с.
АНФОЛОГІОН (Антологіон, Трефологій, Цветослов, Цвітна мінея, Святкова мінея) – збірка текстів святкових служб православної церкви на всі свята року (див. Богослужбові книги в православ'ї). До 17 ст. існував у рукописній традиції. Найдавніше в історії України фундаментальне видання Анфологіону, здійснене у Києво-Печерській друкарні за ініціативи Є.Плетенецького 1619, мало за змістом полемічну спрямованість. У збірці опубліковані служби на пошану перших руських святих – княгині Ольги, Володимира Святославича, Бориса і Гліба. Фундаментальне видання обсягом 1048 с. було добре оздоблене, використовувалися різні шрифти. Здійснювалося за рукописом, підготовленим І.Борецьким, на той час ігуменом Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря, архідияконом З.Копистенським, який звірив рукопис з грецьким оригіналом, переклав та відредагував чимало статей. У передмові вміщені відомості про започаткування Києво-Печерської друкарні, післямова написана Є.Плетенецьким і П.Бериндою.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Місце видання: Ленинград 
Рік видання: 1978
Рік видання першоджерела: 1397
Видавництво: Искусство
Кількість сторінок: 459 с.
Київський Псалтир 1397 р. - пам'ятка давньоруської лицьової книжності. Виконана на пергаменті, прикрашена численними слайдами на полях.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

В архіві 2 книги: оригінал Остромирового євангелія із президентської біблотеки (589 сторінок) і євангеліє видання Востокова
Місце видання: Москва 
Рік видання: 2007
Рік видання першоджерела: 1057
Видавництво: Языки славянских культур
Кількість сторінок: 250 с.
Остромирове Євангеліє - перша на Русі книга, що датується 1056-1057 рр. Його дані безцінні як для істориків мови, так і для істориків мистецтва. Класичне видання А.X.Востокова (1845 г.), зразкове як наукової публікації, давно стало рідкістю. Для справжнього репринта видання було знову звірено з рукописом (звірка була здійснена Р.Н.Кривко, виявлені помилки наведені в окремому списку).
«Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі і свят. Переписане 1056—1057 рр. з староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира, який у книзі названий «близьким» родичем князя Ізяслава Ярославича.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Автори: Чепіга І. П., Гнатенко Л. А. 
Місце видання: Київ 
Рік видання: 2001
Рік видання першоджерела: 1561
Видавництво: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Кількість сторінок: 752 с., іл.
Пересолницьке Євангеліє - визначна пам’ятка української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення - уперше публікується в повному обсязі. Це - один з перших перекладів українською мовою канонічного євангельського тексту.
Видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис та повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Місце видання: Звенигородка
Рік видання: 1917
Кількість сторінок: 16 с.
У передмові до видання розповідається трагічна історія кохання Івана Мазепи до своєї хрещениці Мотрі Кочубеївни, що знайшла своє відображення в листах Мазепи до коханої. З цих листів збереглося всього дванадцять: коли Василь Кочубей писав донос на Мазепу, то прикріпив їх як документальний доказ, завдяки чому вони дійшли до наших днів. Частина з них була написана до втечі Мотрі в дім Мазепи, а частина після цієї події. Єдиний збережений зразок епістолярної спадщини Івана Мазепи цінний ще й як історичне джерело для вивчення особливого періоду в біографії гетьмана. ... Читати далі »

Видавництво: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Місто: Львів
Рік: 1994
Опис:
Випуск є складовою частиною Словника української мови XVI – першої половини XVII ст. – першої в історії української культури праці, яка подає інформацію про книжну і народнорозмовну лексику української мови цього періоду. Випуск містить 1335 слів на літеру Б (Б – Богуславецъ); тут подано їхню семантичну, граматичну і стилістичну характеристику. Ілюстративний матеріал наводиться з урахуванням хронології, територіального поширення і жанрових особливостей писемних пам’яток. Уперше в українській лексикографічній практиці у цитованому матеріалі збережений наголос слів. ... Читати далі »