Автор: Києво-Печерський архімандрит Лука
Місце видання: Київ
Видавництво: друкарня Києво-Печерської лаври
Рік видання: 1757 р.
Кількість сторінок: 114 с.
Поява «Акафіста Святій Великомучениці Варварі» у Київському Православ’ї вперше відзначається в 1637 р., коли він був виданій в Києво-Печерської лаврі «на підставі лаврських рукописів». Але, на великий жаль, цей текст на сьогодні вважається втраченим, а деякі дослідники взагалі вважають його історичну наявність сумнівною.Сучасній варіант «Акафіста Святій Великомучениці Варварі» належить перу відомого богослова та письменника Київського Православ’я, митрополита Київського і Галицького Іосафа (Кроковського), який з 1697 по 1708 був архімандритом Києво-Печерської лаври.
Також варто відзначити той факт, що, незважаючи на те, що вже більше півстоліття Київська митрополія була приєднана до Московської патріархії, київські ченці продовжували триматися не тільки свого, українського, православного обряду, але й видавати богослужбові книги на українському ізводі церковнослов’янської мови. Таке положення речей тривало практично до останньої чверті вісімнадцятого століття. Саме цим і унікальне дане видання акафіста святій великомучениці Варварі. ... Читати далі »

Місце видання: Почаїв
Видавництво: друкарня Почаївської Успенської лаври
Рік видання: 1791 р.
Кількість сторінок: 16 с.
Так з 12 років він стає «іноком зело іскусним», «живя как ангел Божий посреди братий”. Особливо його добродійство і благочестиве життя було повчальним для братії обителі «зене всем на взор и пользу бяше». Коли досяг церковного повноліття, тобто мав 30 років, його рукоположили у священицький сан. Учень Іова – Досифей – лишив про преподобного житіє, котре говорить, «що скоро Іов прийняв постриг у схиму» і знову отримав ім’я, що мав при хрещенні Іоанн, – на честь Іоанна Предтечі...
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Повна назва: Служба на Преславний День Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Місце видання: Київ
Видавництво: друкарня Києво-Печерської лаври
Рік видання: 1788 р.
Як ми знаємо, після незаконної передачі Київської православної митрополії під владу Російського Православної Церкви, остання почала поступово знищувати всі особливості Київського православ’я. Особливо активно цей процес розпочався в другій полові ХVIII століття.Однак, українські ченці Києво-Печерської лаври всіляко чинили опір політиці русифікації Київського православ’я. Це дуже добре відобразилося в їх друкованих виданнях.Пропонована вашій увазі видання – одне з останніх, де ще зустрічаються певні особливості українського (київського) наголосу церковнослов’янської мови та спадщина стародруків ХVII ст. Зокрема «Тріоді цвітної», виданої в Львові (1642 та 1663 рр.).
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Місце видання: с. Унів
Видавництво: Друкарня Унівської лаври
Молито́вник, молитвослов — книга, в сучасних умовах, нерідко малого або кишенькового формату, в якій викладені основні молитви, до яких звертається вірянин. Релігія останнього при цьому може бути теоретично будь-якою, хоча найбільше поширення молитовники отримали серед адептів конфесій, що складають сучасне християнство. Крім того, молитовники відомі та поширені у сповідників юдаїзму.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Інша назва: Триодь цветная
Автор: Сльозка Михайло
Видавництво: Типографія Сльозки
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Автор: Єлисей Плетенецький
Місце видання: Київ
Рік видання першоджерела: 1617
Кількість сторінок: 424 с.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Місце видання: Київ
Рік видання першоджерела: 1643
Кількість сторінок: 1240 с.
Книга Псалмів, також Псалти́р  — одна з книг Старого Заповіту Біблії. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 псалмів, а у православній — 151 псалом. Всупереч апокрифічним історіям, в яких авторство псалмів приписують винятково Давидові, нині вважають, що Псалтир є поетичною збіркою, яку поступово написали кілька авторів; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богові та Його ділам. Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Місце видання: Київ
Рік видання: 1996
Видавництво: Інформаційно-видавничий центр української православної церкви
Рік видання першоджерела: 1646
Кількість сторінок: 1672 с.
Репринтне видання книги 1646 року в форматі pdf. Требник умовно можна розділити на три частини, в першій частині знаходяться послідування Таїнств і обрядів, що стосуються життя християнина від народження до смерті (Хрещення, Вінчання, відспівування і т.д.). Друга частина Требника митрополита Петра Могили складена з молитов на освячення храмового приладдя та потреб побуту християнина. І, нарешті, третя частина Євхологіона містить молитви і різні чинопослідування, що носять суспільний характер: як то молебень при морі худоби, в день новоліття, чин перед початком навчання отроків.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Автор: Швайпольт Фіоль
Місце видання: Краків
Рік видання першоджерела: 1491
Кількість сторінок: 340 с.
Окто́їх (грец. Ὀκτώηχος «восьмигласник», «голос») — богослужбова книга Православної Церкви, яка містить в собі чинопослідування вечірні, повечір'я, утрені та літургії для шести буденних днів тижня, а для недільних днів, крім того — малої вечірні і полуношниці. Всі ці піснеспіви за способом співу поділяються на вісім гласів (звідси назва книги) або наспівів, з яких кожен вживається в продовження однієї седмиці. Названий за належністю мелодійної системі осьмогласся. На ранній стадії розвитку осьмогласні комплекти седмичних співів отримали назву Октоїх або Паракліт (за деякими текстам, позначеним як «молебні», παρακλητικόι). Обидві назви — Октоїх і Паракліт — в ранній літургійній практиці могли застосовуватися для зібрань текстів з одними і тими ж присвятами, але також могли тлумачитися по-різному в різних місцевих традиціях.
За чверть століття до першої книги Франциска Скорини, Фіоль видав у польському Кракові першу з відомих в світі руських книг під назвою "Октоїх Швайпольта Фіоля", випустивши в тому ж році і другу книгу "Часословець".
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »

Автор: Спиридон Соболь
Місце видання: Київ
Рік видання першоджерела: 1629
Кількість сторінок: 293 с.
Окто́їх (грец. Ὀκτώηχος «восьмигласник», «голос») — богослужбова книга Православної Церкви, яка містить в собі чинопослідування вечірні, повечір'я, утрені та літургії для шести буденних днів тижня, а для недільних днів, крім того — малої вечірні і полуношниці. Всі ці піснеспіви за способом співу поділяються на вісім гласів (звідси назва книги) або наспівів, з яких кожен вживається в продовження однієї седмиці. Названий за належністю мелодійної системі осьмогласся. На ранній стадії розвитку осьмогласні комплекти седмичних співів отримали назву Октоїх або Паракліт (за деякими текстам, позначеним як «молебні», παρακλητικόι). Обидві назви — Октоїх і Паракліт — в ранній літургійній практиці могли застосовуватися для зібрань текстів з одними і тими ж присвятами, але також могли тлумачитися по-різному в різних місцевих традиціях.
Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською. ... Читати далі »