Автори: Коваленко Н. Д., Коваленко Б. О.
Місце видання: Кам’янець-Подільський Видавництво: Рута Рік видання: 2019 Кількість сторінок: 344 с. У посібнику подано транскрибовані тексти народного мовлення різної тематики, записані упродовж 2000-2017 рр. від носіїв волинських говірок Хмельниччини. Запропоновано перелік наукових праць для ґрунтовного вивчення визначальних рис волинського говору з навчальної дисципліни «Українська діалектологія», а також загальну тематику наукових досліджень з діалектології та етнолінгвістики, матеріалом для яких можуть слугувати подані у праці тексти. Для студентів і викладачів філологічних факультетів закладів вищої освіти, діалектологів, учнів та вчителів-словесників. ... Читати далі » |
Місце видання: Київ
Видавництво: Наукова думка Рік видання: 1973 Кількість сторінок: 156 с. Це перше фонологічне дослідження вокалізму південно-західних говорів української мови. Висвітлюються особливості функціонування в різних говорах опозицій (протиставлення) голосних, з'ясовуються умови й результати нейтралізації цих опозицій. Питання аналізуються з використанням матеріалів історичної та сучасної фонології української літературної мови. Розрахована на лінгвістів, викладачів та студентів філологічних факультетів, учителів. ... Читати далі » |
Місце видання: Будапешт
Видавництво: Издательство АН Венгрии Рік видання: 1967 Кількість сторінок: 308 с. У книзі угорського славіста Л. Деже розглядається історія формування закарпатських говірок української мови і мова східнозакарпатських писемних пам'яток XVI-XVIII ст. Детально описано мову Няговських повчань - марамороського пам'ятника XVI в. ... Читати далі » |
Місце видання: Перемишль
Видавництво: Перемиський відділ ОУП Рік видання: 2007 Кількість сторінок: 300 с. “Перемиська бібліотека” Перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі Том ХІ. ... Читати далі » |
Автори: Гриценко Павло Юхимович, Малахівська Ольга Антонівна, Прилито Надія Павлівна
Місце видання: Київ Видавництво: Довіра Рік видання: 1996 Кількість сторінок: 360 с. У книзі вміщено діалектні тексти, записані на магнітофон у 1994-1996 рр. від переселених з Чорнобильської зони носіїв середньополіського діалекту. Тексти паспортизовано, подано у фонетичному записі. Праця буде корисною україністам, славістам, зокрема, мовознавцям, етнологам, історикам. Після Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 р. розпочалося відселення мешканців сіл екологічно небезпечної зони. Цей процес був як регульованим, так і стихійним, після чого на Поліссі утворилася велика за площею майже безлюдна територія - Чорнобильська зона; лише у 1986 р. ця зона в Україні займала 2044 кв. км. У місцях нових поселень вихідців з Чорнобилыцини почалося інтенсивне змішування мешканців колись різних, часто територіально віддалених сіл. Сьогодні лише окремі села зберегли свою цілість як мікросоціуми, яким властиві свої традиції, особливості мови і культури, свій інформаційний фонд, що передається від покоління до покоління. Більшість сіл як людська і мовно-культурна єдність внаслідок переселення були зруйновані. На нових місцях поселення для поліщуків, як правило, окремих сіл не будували, а розширювали вже існуючі села; у нових умовах переселенці разом з мешканцями нових сіл творили нову цілість у плані виробничого, культурного, релігійного, а згодом - і сімейного життя. Тому до взаємодії, інтеграції вихідців з різних поліських сіл додалися мовно-культурні впливи мешканців тих сіл, у які були переселені поліщуки Чорнобильської зони. Склалися передумови інтенсивної різнодіалектної й різнокультурної взаємодії, наслідком якої завжди була і є втрата багатьох самобутніх рис, нівеляція яскравих мовних, культурних особливостей взаємодіючих мікросоціумів. Для славістики виникнення чорнобильської пустелі виявилося особливо відчутним, оскільки Полісся, зокрема його центральна частина (у давнину - територія слов'янського племені деревлян), справедливо оцінюється як одна з архаїчних зон слов'янського світу. Саме поліські свідчення про мову, археологію, традиційну матеріальну й духовну культуру часто служать для славістів відправною точкою у реконструкції найдавніших етапів історії слов'ян. ... Читати далі » |
Місце видання: Вiннiпег
Видавництво: Українська вільна академія наук Рік видання: 1964 Кількість сторінок: 17 c. Любачівщина - це тепер територія Польщі - Надсяння. З метою зібрати назвознавчі матеріяли серед української еміґрації Мовознавна Група Української Вільної Академії Наук розіслала по більших скупченнях українців запитник для збирання матеріялів до українського особового й місцевого назовництва. Запитник виготовив др. Яр. Рудницький у 1946 р. В основі був це поширений квестіонар його докторської дисертації "Nazwy Geograficzne Bojkowszcsyzne", Львів, 1939, стор. 8. Запитник У.В.А.Н. розіслано в 1947 р. на адреси окремих людей у західній Європі, головно в Німеччині. Його передруковано йще раз і розіслано в 1951 р. в Канаді й С.Ш.А. У висліді одержано около 250 відповідей із цінним матеріялом, що жде свого опрацювання. Між тими, що давали відповіді на запитник, був Василь Грабець. Його матерiял друкуємо в цьому випускові нашої серії. ... Читати далі » |
Місце видання: Ужгород
Видавництво: Ґражда Рік видання: 2010 Кількість сторінок: 146 с. У пропонованій праці здійснено лексиколого-етимологічний, словотвірний та лінгвогеографічний аналіз назв їжі й кухонного начиння в українських говорах Карпат. Матеріалом дослідження послужили польові записи у 82 населених пунктах Українських Карпат, а також лексичні матеріали діалектних словників, лінгвістичних атласів карпатських та інших українських говорів, етимологічного, історичних та інших словників української мови, словників ішних слов'янських і неслов'янських мов тощо. Також до монографії входить атлас назв їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах, але в цьому файлі він відсутній. ... Читати далі » |
Автори: Глушко М., Хомчак Л.
Місце видання: Львів Рік видання: 2017 Кількість сторінок: 592 с. Територія Надсяння охоплює Мостиський, Яворівський (окрім його крайньої східної смуги), західну частину Городоцького, північну смугу Самбірського і Старосамбірського районів Львівської області.В статті висвітлено історію дослідження говірок Надсяння, окреслено межі надсянського говору, вказується на риси сучасних говірок та специфіку родинно-обрядової лексики Надсяння. ... Читати далі » |
Автори: Глуховцева К. Д., Лєснова В. В., Ніколаєнко І. О.
Місце видання: Луганськ Видавництво: ДЗ Луганський національний університет імені Тараса Шевченка („ЛНУ імені Тараса Шевченка”) Рік видання: 2011 Кількість сторінок: 424 с. У книзі подано діалектні тексти, записані впродовж 1998 – 2010 рр. від жителів Луганської області (переважно в північних її районах, що історично належали до Східної Слобожанщини). У розповідях репрезентовано історію населених пунктів краю, вірування, обряди, господарську діяльність. Для мовознавців, студентів-філологів, істориків, етнографів. У цій збірці текстів поміщено записи усного мовлення жителів північних районів Луганщини (охоплено 61 н. пп.). Матеріал зібрано в кінці ХХ на початку ХХІ століття. Це переважно розповіді про життєву долю людей краю, родину, звичаї, обряди (народження, весільний, похоронний), спосіб життя, розваги, відпочинок. Звичною темою для жителів є господарювання, вирощування сільськогосподарських культур, збирання врожаю, тваринництво, домашнє господарство. Духовна культура зафіксована в розповідях про церкву, вірування, знахарство, народний календар, прикмети. В окремих розповідях ідеться про різні види господарської діяльності, ремесла, поширені на терені Слобожанщини, професії, вербування людей на роботу тощо. У спогадах про минуле старожили розповідають про голод, роки війни, відправляння жителів до Німеччини, життя на окупованій території, бідність. Сподіваємося, що новий фактаж, який містить ця книга, стане своєрідною пам’яткою, у якій зафіксовано особливості усного мовлення жителів краю на зламі століть. ... Читати далі » |
Місце видання: Москва
Видавництво: б.и. Рік видання: 1995 Кількість сторінок: 95 с. Г.Ю.Геровский (1886–1959) — карпаторусский лингвист, этнограф, педагог. В течение многих лет изучал народные говоры Подкарпатской Руси, побывал во многих сёлах края. В результате этой кропотливой работы появилось сочинение «Язык Подкарпатской Руси» и первая диалектологическая карта русинского Подкарпатья, впервые напечатанные на чешском языке (Georgij Gerovskij, «Jazyk Podkarpatské Rusi I., Lidová řeč Podkarpatské Rusi» (s mapou nářečí Podkarpatské Rusi), Československá vlastivěda, díl III. — Jazyk, stránky 480—517, Praha 1934). ... Читати далі » |