19:48 Літопис Самовидця | |
 Рік видання першоджерела 1702 Видання підготував Я.І. Дзира Місце видання: Київ Видавництво: Наукова думка Рік видання: 1971 Кількість сторінок: 208 с. Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Літопис написано на Стародубщині. Його присвячено часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 року включно). Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії українського, білоруського, російського, польського та інших народів другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер. Видання розраховане на істориків, філологів, етнографів, викладачів та студентів вузів, учителів і широке коло читачів. Книга написана на суржику церковнослов'янської і української мови. Цей суржик називають ще західноруською письмовою мовою. Письмовою тому, що нею лише писали всі документи, а в побуті розмовляли українською.  Завантажити Літопис Самовидця PDF 12 МБЗавантажити Літопис Самовидця DJVU 3 МБ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |