Рік видання першоджерела: 1840
Ну, Квітка ж не може без повчань, але знову таки у гумористичному ключі, ненав`язливо і цікаво. Цього разу письменник говорить, що недобре сподіватися на легке збагачення, а потрібно працювати, і тоді все буде. Розказує історію про чортові скарби, яка повинна була б бути страшною і лякати (у фольклорі так і було), але тут смішить. Головним моралізатором неочікувано виступає сам чорт, говорячи, що люди стали розбещеними, споганилися, і пекло теперь переповнене так, що душі нікуди дівати. Такі от справи. А скарбу головний герой так і не отримав. Помер - от тобі і скарб.